Використання шкали для тих чи інших обчислень є актуальним не лише в якості ще одного формату математичних вправ, а й також для використання цього інструменту при виконанні обчислень в житті. У ході виконання даної вправи дитина переконається в актуальності вмінь роботи зі шкалою. Найбільш розповсюдженим її видом є звичайна лінійка, за допомогою якої можна виміряти довжину, висоту, ширину предметів. Довжина лінійки може коливатись, але незмінним є те, що починається вона від нуля. Саме від нуля, а не від одиниці, треба починати виміри, приклавши лінійку до умовного початку того обʼєкта, який підлягає опрацюванню. Завдяки цій вправі дитина на практиці засвоїть ці вміння. На екрані перед школярем міститься малюнок, де зображено пару предметів та лінійку. Над цим малюнком міститься завдання, де описані дії, які має зробити школяр, скажімо, знайти довжину кожного з предметів, після чого обчислити, різницю у довжині між довшим та коротшим і записати її у порожню клітинку під малюнком. Цим і має зайнятись учень. Школяр переносить зображення кожного з предметів по черзі до нуля, рахує довжину їх обох, а потім від більшого числа віднімає менше. Таким чином, дитина розуміє, як поза школою користуються лінійкою та з якою метою. Оскільки довжину предметів учень має тримати в памʼяті, а всі обчислення (віднімання меншого числа від більшого) учень проводить подумки, ця вправа також корисна для концентрації, памʼяті та розвитку математичного мислення дитини. На кожному етапі предмети, які слід виміряти, змінюються. Їхні розміри подаються умовно, отже, дитина буде вимірювати кукурудзу довжиною у «4 сантиметри» або цибулю, довжиною у «6 сантиметрів».