Кути для двовимірних фігур є однією з двох найбільш важливих характеристик. Кількість кутів та їхні властивості визначають фігуру, її належність до того чи іншого виду, а також типу в рамках одного виду. Так, трикутниками є фігури, де кутів (а також і сторін) всього три. Проте і трикутники бувають різні, причому диференціація за підвидами відбувається відповідно з кутами. Якщо у трикутника всі вони гострі, то і фігура – гострокутний трикутник. Якщо є тупий кут, то цей трикутний тупокутний. Відповідно, якщо є прямий кут, то фігура є прямокутною. Запамʼятати відповідності легко, залишається лише на практиці закріпити ці навички, чому й присвячено дану вправу. На екрані перед школярем міститься зображення трикутника – нового для кожного наступного етапу завдання. Розмір кутів у градусах вже є позначеним, тож орієнтуватись учень може не лише по вигляду фігури, а й по числам. Якщо розмір кута менший від «90» градусів, то він є гострим, якщо більший – тупим, а якщо він становить рівно «90» градусів, то такий кут називається прямим. Тут важливо памʼятати, що в трикутнику лише один кут може бути прямим чи тупим. Відтак гострокутною ця фігура є лише тоді, коли всі без винятку кути мають розмір менший, ніж «90» градусів. Під зображенням трикутника міститься набір з усіх цих трьох назв підвиду фігури. Проаналізувавши кути, дитина переносить потрібну назву у порожню клітинку під фігурою, після чого проходить на наступний етап завдання, де треба виконати аналогічні дії з новою фігурою. Поступово дитина навчиться «на око» визначати гостроту кута, принаймні навчиться впізнавати гострі, тупі й прямі. Проте спершу важливо, аби школяр звертав увагу на числа.