Рівняння цілком може бути числовим описом певної ситуації – у цьому школяр переконався, коли тільки знайомився із задачками по цій темі. Цього разу дитина продовжить опрацювання рівнянь у контексті своєрідного «перекладу» у текстову форму. Однак робитиме це дитина вже за іншим алгоритмом дій. На екрані перед учнем міститься зображення тексту задачки – нової для кожного наступного етапу завдання. Змінюється не лише сюжетне оформлення й описана ситуація, а й числа, про які йдеться в історії. Кожна задачка також супроводжується і набором своїх ілюстрацій. Ці малюнки доповнюють текст і повʼязані з ним сюжетно, виповнені вони у приємному стилі. Дитина читає умови задачки, які можна перевести у вид рівняння. Результат певних дій, описаних у сюжеті, є відомим. Дії теж вказані, як і більшість чисел, які там опрацьовуються. Невідомим є лише один компонент. Він і є «х» або «у». Під задачкою замість кількох варіантів на роль дробу задачки міститься його каркас. Там є всі дії, всі круглі дужки, всі символи – бракує лише чисел. Коли дитина вписує відповідні числа на свої місця, то підтверджує своє розуміння того, як перекласти задачку у формат звичайного дробу. Після цього й починається наступний етап. Звісно, у каркасі рівняння вже вказано невідомий компонент, то він служить певним орієнтиром при підборі місць для чисел. Для успішного вирішення задачки важливо просто уважно прочитати її умови, зрозумівши, як взаємоповʼязані числа у тексті.
Написати прості числові приклади, які відображують розрахунки з числами та інтерпретують словесні вирази, не розв’язуючи їх.
Учень/учениця: наводить приклади натуральних чисел; шкал;