Не всі геометричні фігури, які зображуються на площині, мають кути й сторони. Виключенням є круг та коло. Ці особливі фігури відрізняються від інших формою та наявністю деяких специфічних властивостей, наприклад, радіуса, діаметра тощо. У ході виконання цього завдання дитина шукатиме довжину кола та площу круга, тобто визначатиме основні характеристики цих фігур. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься зображення нового круга або нового кола. Подається також інформація про ту чи іншу його властивість, якої достатньо, щоб визначити площу або довжину. Наприклад, для того, щоб визначити довжину кола, достатньо знати лише його радіус. Тоді залишається просто помножити діаметр (радіус, який помножено на двійку) на число «пі», яке становить безкінечність, із котрої беруть умовні «3,14». Під зображенням фігури міститься підказка, де надається не алгоритм дій, а лише дається ще одна додаткова відомість, котра має наштовхнути на правильний хід думок. Наприклад, якщо дитина бачить коло та радіус, то підказкою є число «3,14». Учень сам має здогадатись, що довжина кола – це діаметр, помножений на це число, а не радіус. В такому випадку варіанти, які подаються під геометричною фігурою, скоріше плутають дитину, адже, окрім правильного, там також знаходиться і неправильний – результат множення радіуса на «3,14». Таким чином користуватись цією підказкою можна не лише в крайньому випадку, адже вона стимулює дитину, а не виконує за нього всю роботу. Коли школяр вибирає правильний варіант з-поміж наведених під фігурою, то проходить на новий рівень завдання. Там треба буде виконати іншу послідовність дій, аби знайти площу круга. Підказка буде повʼязана згідно з цією темою.
Учень/учениця: розуміє, що таке масштаб; коло, круг, круговий сектор.
Учень/учениця: розв’язує вправи, що передбачають знаходження довжини кола і площі круга; аналізує стовпчасті та кругові діаграми.