Дитина знає, що дріб – це частина цілого, про що свідчить визначення його складових частин. Зокрема, про те, що знаменник означає загальну кількість частин, на які розділили початкове ціле (чи то число, чи то обʼєкт), а чисельник означає те, скільки цих частин було умовно «взято». Це визначення дитина знає ледь не з першого дня вивчення цієї математичної теми, але, що значить «взято»? Тепер, коли школяр має навички та досвід використання звичайних дробів у різних обставинах та з різними діями, настав час навчити учня знаходити дріб від числа, тобто використовувати дріб як інструмент. Робиться це наступним чином. Число, яке треба опрацювати, ділиться на знаменник звичайного дробу – тобто розділяється на певну кількість рівних частин. Щоб знайти дріб від числа, тепер треба частку помножити на чисельник. Знаходження дробу від числа не є суто академічною темою. Саме ця дія робить використання дробів актуальним, адже дріб може продемонструвати частину цілого, і тому використовується повсякчасно у багатьох сферах. На екрані перед учнем міститься текст, що описує обставини, за яких необхідно знайти дріб від числа. Наприклад, відомо, що у книзі всього «450» сторінок, а дитина прочитала «дві пʼятих» книги. Щоб дізнатись точну кількість прочитаних сторінок, треба розділити «450» на «5», після чого частку (число «90») помножити на двійку. В результаті стає відомо, що учень прочитав «180» сторінок. Всі обчислення школяр виконує подумки, а у порожню клітинку під текстом задачки вписує лише результат цих обчислень. В результаті школяр має виконати два кроки: ділення та множення – щоб дізнатись дріб від числа. В майбутньому це вміння знадобиться не лише у школі, а й у повсякденному житті.
Учень/учениця: розуміє правила порівняння, додавання, віднімання, множення і ділення звичайних дробів.
Учень/учениця: розуміє правила знаходження дробу від числа та числа за його дробом.