Геометричні фігури можуть приймати різноманітні форми, але чи не найбільш особливими є такі, що мають отвори. Робота з ними є досить незвичною, однак складною вона залишається лише доти, доки дитина не зрозуміє концепцію таких фігур, їхні особливості та взаємодію наявної частини з тією, яку «вирізали». Завдяки виконанню цього завдання школяр отримає це розуміння. На екрані міститься зображення фігури з отвором. При цьому позначено не лише сторони цієї фігури, а й сторони отвору в ній. Учень має зрозуміти, що отвір – це ще одна фігура, яку ніби забрали з першої, більшої. Відповідно, для того, щоб дізнатись площу фігури після того, як в ній зʼявився отвір, необхідно від первинної площі цієї фігури, яка обчислюється звичайним способом, відняти площу отвору. Школяр виконує ці обчислення подумки, адже як фігури, так й отвори на кожному етапі є фігурами звичними для дитини, формулу пошуку площі для них дитина знає. Коли учень знаходить різницю між площею фігури без отвору та площу отвору, то вибирає відповідний варіант, що знаходиться під малюнком. Коли школяр робить це, то проходить на новий етап завдання. При цьому досить сильно у цій вправі проявляється ігровий аспект. Кожен варіант – це ключ. Учень вибирає ключ з правильною відповіддю і таким чином відкриває замок, що веде до наступного рівня завдання. Вправа тренує памʼять, бо дитина спочатку дізнається площу першої фігури, після чого тримає її в памʼяті, поки дізнається площу другої. Це завдання корисно і як тренажер для виконання складних прикладів із кількома діями, наприклад, якщо і первинна фігура, і отвір – прямокутники, то дізнатись площу фігури з отвором можна шляхом виконання віднімання між результатами двох прикладів із множенням.