Не лише поодинокі числа – цілі вирази можуть бути піднесені до певного степеня, і у ході виконання цього завдання дитина переконається у цьому. Перед учнем міститься зображення кількох піднесених до того чи іншого степеню виразів, де як мінімум два числа, між якими є той чи інший символ, що передає математичну дію. Над цією композицією міститься формулювання завдання, де вказується мета, що ставиться перед дитиною, наприклад, визначити вираз, який означає найбільше число після обчислення, або навпаки – найменше. Предмет пошуків залежить від конкретного етапу. Цікаво, що завдання має сюжетну основу. Під робочою зоною з усіма цими виразами міститься зображення хвиль та моря, по котрому ходять кораблі та човни. Дитина має не просто попрацювати з числами, а впіймати потрібну хвилю, відповівши на питання, яке задається у цьому етапі. Школяр аналізує кожен вираз. Якщо число, яке означає степінь, винесено за межі круглих дужок, то спочатку дитина має виконати ті дії, які там позначені, і вже після цього підносити результат цих дій до потрібної степені. Таким чином учню доведеться виконувати не одну, а кілька дій подумки, послідовно та уважно – і так кілька разів. Поки учень займається другим виразом, він тримає в памʼяті результат обчислень після роботи з першим, а розбираючись з третім, памʼятає як перший, так і другий результати. Таким чином ця вправа вимагає від учня максимальної концентрації та зосередженості. При цьому всі ці вирази можуть істотно відрізнятись один від одного, наприклад, десь у степінь піднести треба поодиноке число у круглих дужках, які залишаються в наявності тільки для того, щоб визначити послідовність інших дій, скажімо, що спочатку треба додати, а потім – помножити.
Учень/учениця: розв’язує вправи, що передбачають додавання, віднімання, множення і ділення раціональних чисел, обчислення значень числових виразів, що містять додатні й від’ємні числа, розкриття дужок, зведення подібних доданків.