Робота з координатною площиною, де точки знаходяться не в статиці, а в динаміці, тобто переміщуються з одного положення відносно осі «х» та осі «у», є досить складною, адже вимагає серйозної концентрації, вміння аналізувати положення точки швидко та правильно, а головне – здатності дитини орієнтуватись у координатах. Це вміння напрацьовується і приходить з практикою, яку надає тренування, зокрема – за допомогою цього завдання. На екрані перед учнем міститься зображення поки що порожньої координатної площини. Над цією композицією є формулювання задачі, яка ставиться перед дитиною. Згідно з нею необхідно позначити нове положення точки, якщо відомі її колишні координати та те, як вони змінились. Початкове положення точки вказується лише у завданні, але не на координатній площині, що й становить собою головну складність вправи. Школяр має спочатку знайти цю точку та позначити її положення в уяві, сконцентрувавшись на тому, як вона рухається спочатку на осі «х», а потім, запамʼятавши, куди вона переміститься по ній, виконати переміщення по осі «у». Оскільки вся робота проходить подумки, це вимагає від учня концентрації та розуміння особливостей роботи з координатною площиною. Коли дитина позначає нове положення точки, то проходить на наступний етап завдання, де треба виконати подібний набір дій, але початкові координати нової точки будуть іншими. Зміниться й її шлях по обом осям. Таке різноманіття теж є важливим елементом тренування, адже поступово учень відчуває себе все більш впевненим у роботі з точками, і їй доводиться докладати менше зусиль, щоб тримати в памʼяті положення точок у тій чи іншій чверті. Це зробить виконання подібних завдань у майбутньому більш простим для дитини.
Учень/учениця: вміє будувати координатну пряму.
Учень/учениця: розв’язує вправи, що передбачають знаходження координат точки на координатній площині та побудову точки за її координатами.