Ця вправа є значно простішою у порівнянні з попередніми завданнями, адже в ході її виконання учню не доведеться виконувати багаторівневі обчислення – вся робота такого роду вже виконана до нього. Натомість головна мета, що ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб порівняти вирази за результатами. На екрані міститься зображення кількох прикладів, що розташовано у стовпчик. Вони містять мішані числа або звичайні дроби та дії додавання й віднімання. Знаменники у дробах різні. Важливо, що приклади вже розвʼязані, вже мають відповіді, і всі ці результати наведено без помилок, які б мали заплутати дитину. Натомість завдання, яке ставиться перед учнем, полягає не у перевірці правильності і не в зміні порядку результатів, як це було раніше, а у шикуванні виразів. Принцип шикування вказується у формулюванні завдання, яке знаходиться вище, над робочою зоною з прикладами. Наприклад, треба розташувати приклади у порядку зростання результатів на одному етапі, і у порядку спадання – на іншому. Складність цього завдання полягає у тому, щоб порівняти абсолютно різні дроби з дуже відмінними чисельниками та знаменниками. Результати подаються таким чином, щоб їх сортування не було очевидним, наприклад, цілі частини мішаних чисел однакові, або ж використовуються лише прості правильні дроби. Учень має памʼятати, що дріб – це частина цілого, і відповідно більшим дробом є той, чий чисельник найближче підходить до знаменника, адже якщо вони однакові, це і є одиниця. Тож порівнювати треба не стільки самі числа у знаменниках та чисельниках, скільки їх співвідношення для кожного з результатів. Для цього можна використати скорочення шляхом ділення дробів або ж навпаки – вдатись до пошуку спільного знаменника.
Учень/учениця: використовує знаходження найменшого спільного кратного (НСК) двох чисел в межах ста.
Учень/учениця: наводить приклади спільного знаменника для двох або більше дробів.
Учень/учениця: вміє зводити до спільного знаменника дроби.
Учень/учениця: розуміє правила порівняння дробів.