Дріб – це частина цілого, а звичайний дріб у такому випадку є одним із форматів їх зображенням, одним із способів назвати ці частини цілого. Знаменник є загальною кількістю частин, на які було розділено ціле (чим би воно не було), а чисельник називає ту кількість частин із цього числа, які було умовно задіяно або взято. Ці елементи дробу взаємоповʼязані – чисельник є частиною знаменника, і дія, яка між ними відбувається – це ділення, де чисельник виступає в якості діленого, а знаменник є дільником. Знаючи це все, можна цілком успішно розвʼязувати задачі зі звичайними дробами, чим і займеться дитина у ході виконання цього завдання. На екрані перед школярем міститься текст такої задачі – нової для кожного етапу. У ній є як мінімум один звичайний дріб. Учень читає текст, уважно вивчаючи те, в яких відносинах між собою знаходяться числа, що там наведені. Дріб може бути як діленим, так і дільником у залежності від конкретної задачі. Далі учень самостійно складає приклад і подумки його розвʼязує. Школяр знає, що при виконанні ділення дріб-дільник треба замінити на обернений та перемножити з діленим. Якщо це можливо, то елементи цього виразу скорочуються по діагоналі до виконання множення, а вже після цього дріб-результат можна розділити на спільний для чисельника та знаменника дільник. Коли школяр це зробить, то знайде остаточний вигляд частки. Складність цього завдання полягає у тому, що всі описані вище дії дитина виконує подумки. Натомість учень має підказку у вигляді кількох варіантів вигляді, на які може орієнтуватись. Коли школяр вибирає правильний варіант, то проходить на наступний етап завдання, де треба розвʼязати іншу задачу. Кожна супроводжується ілюстраціями.
Учень/учениця: розуміє правила порівняння, додавання, віднімання, множення і ділення звичайних дробів.