Знаходимо еквівалентні дроби

Дріб – це частина цілого, і те, якою саме частиною він є, можна вказати різними способами. Зокрема, звичайні дроби у знаменнику вказують кількість рівних між собою частин, на яке було розділено це ціле, а у чисельнику – те, скільки з них було умовно «задіяно». Десяткові дроби вказують на кількість частин за допомогою розрядності: чим далі від коми знаходиться остання цифра дробового компонента, тим більшим є число цих частин відповідно до розряду дробу – десяті, соті, тисячні тощо. Відповідно цілком можуть зустрітись еквівалентні дроби, тобто такі, що передають однакову кількість частин цілого, але – по-різному. Тобто це тотожні за значенням дроби, що мають різне цифрове оформлення. У ході виконання цього завдання дитина познайомиться із такими випадками та опрацьовуватиме їх. На екрані перед школярем міститься зображення десяткового дробу – нового для кожного наступного етапу. Він знаходиться у центрі робочої зони. Поряд з ним – зображення вже знайомого дитині персонажа – вченого хробачка, який зображується по-різному в залежності від конкретного етапу. Саме в компанії цього симпатичного героя школяр й виконуватиме завдання, яке полягає у тому, щоб з-поміж усіх наявних під числом варіантів вибрати той, який є еквівалентом для наданого центрального дробу. Для цього дитина аналізує цифровий склад кожного. Учень має розуміти, що еквівалентні дроби відрізняються лише незначущими елементами, тобто нулями, після яких нема цифр. Наприклад, дріб «0,540» та «0,54» є еквівалентними, а от «0,054» – вже ні. Крім того, один з еквівалентних дробів можна скоротити (а не округлити!) до іншого без зміни числового значення. Коли школяр вибирає до центрального дробу еквівалентну пару, то проходить на наступний етап.