Знаходимо значення змінної

Функція є своєрідним шаблоном, правилом, яке існує у конкретних умовах, описаних у цій функції. Образ функції виражається літерою «у», і дитина вже вчилась шукати цей елемент даної математичної одиниці. Змінна функції зображується як «х», і у ході виконання цього завдання школяр тренуватиметься знаходити її. Робити це досить просто, головне – правильно змінити фокус уваги та не переплутати, які потрібно виконати дії та обчислення. На екрані перед учнем міститься таблиці з двома рядками. Перший – це «х», другий – «у». Функція для них одна на кожному етапі (і на кожному етапі - інша), а от значення можуть бути різними. Сама функція подається у формулюванні завдання, яке знаходиться над таблицею. Дитина підставляє замість «у» число з таблиці і обчислює, якому значенню дорівнює «х» у цьому випадку. Таким чином дитина послідовно рухається по таблиці і заповнює кожну порожню клітинку. Фактично, задача, яка ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб визначити «х», тобто змінну, для кожного конкретного значення «у» в рамках однієї функції. Підставити те чи інше число замість «у» та виконати всі обчислення учень має подумки. Коли школяр заповнить цю таблицю, то пройде на новий етап, де як значення «у» у таблиці, так і функція для опрацювання буде вже іншою. Фактично, це завдання є зворотним до обчислення функції, але разом із цим і дуже важливим. Завдяки цій вправі учень розуміє звʼязок між літерами в цьому рівнянні, розуміє, що цей звʼязок означає та як його використовувати. Хоча функції, що подаються у завданні, можуть бути досить простими, числа, які можна підставити замість «у» не завжди такими є. Наприклад, можуть у таблиці зустрітись і мішані числа, тож ця вправа – ще й практика виконання математичних дій з різними числами, крім натуральних.