Поступове ускладнення вправи – це спосіб остаточного закріплення нових знань та перетворення вмінь на стабільно працюючі практичні навички. У ході виконання цього завдання дитина вчиться розпізнавати правильно виконані прикладі, які містять дії ділення або множення. Як і в попередній вправі, дитина примірить на себе роль вчителя, адже буде виконувати дії не сама, просто перевіряти вже готові приклади на правильність. Принаймні, учню може здатись, що це значно простіше (адже будь-яка дитина підсвідомо або свідомо вірить, що їй складніше, ніж вчителю, котрий «лише» перевіряє її роботу), хоча для результативної перевірки дитина має повторити дію в кожному прикладі і, по суті, заново вирішити його. Учень бачить на екрані перед собою книжку, де всі вирази згруповано на одній сторінці. Друга – порожня. Туди і треба перенести всі приклади, які на думку учня було виконано правильно. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап завдання, до нових математичних виразів. Кожен приклад може містити або дію ділення, або дію множення. Використовуються в якості множників або дільників числа від одного і до десяти, що робить вправу на порядок складнішою за попередню, але від того – і більш цікавою. А образ книги лише посилює асоціацію з роллю вчителя, яку так приємно відігравати дитині.
Учень/учениця: розуміє сутність переставного та сполучного законів множення і застосовує їх у процесі виконання практичних завдань; застосовує в обчисленнях правило множення і ділення на 1, 10, 100, множення на 0 і нуля на число, ділення нуля на число, ділення числа на рівне йому число.
Учень/учениця: знаходить і вирішує проблеми, пов'язані із множенням та діленням.