Ця вправа, як і обидві попередні, акцентують увагу дитини на перевірці правильності прикладів. Проте формат подання інформації дещо відрізняється від них. Тепер на кожному етапі дитина працюватиме не з кількома, а лише з одним прикладом, котрий може містити або дію множення, або дію ділення – в залежності від умов завдання. Також нема зайвих візуальних образів, які б відволікали дитину – жодних книжок, тільки числа, хоча й приємно оформлені. Такі зміни пояснюються тим, що учню у ході виконання цього завдання треба буде працювати з більшими числами. Тепер множниками та дільниками будуть числа від одиниці і до дванадцяти. Тому-то й приклад буде лише один – аби учень максимально зосередився саме на ньому. А відсутність образу книги пояснюється тим, що дитина вже не буде перевіряти виконану роботу. Натомість учень має обрати з-поміж кількох варіантів той, який вважає правильним. В таких обставинах ці варіанти грають роль підказки – адже один з них гарантовано підходить, залишається тільки дізнатись, який саме. Отже, учень виконує дію прикладу та переносить до порожньої клітинки після знаку рівності те число, яке відповідає на вираз. Коли учень це робить, то проходить на наступний етап завдання до нового аналогічного виразу.
Учень/учениця: розуміє сутність переставного та сполучного законів множення і застосовує їх у процесі виконання практичних завдань; застосовує в обчисленнях правило множення і ділення на 1, 10, 100, множення на 0 і нуля на число, ділення нуля на число, ділення числа на рівне йому число.
Учень/учениця: знаходить і вирішує проблеми, пов'язані із множенням та діленням.