Множення може бути цікавим та захоплюючим, особливо коли дитина вже досить добре оволоділа цією темою, щоб вирішувати великі числові приклади з кількома діями. Саме цьому й присвячено дану вправу. На кожному етапі завдання перед учнем міститься кілька прикладів. Вони можуть містити різні дії, мати різну послідовність. Наприклад, в одному першим множником виступає окремий вираз з додаванням двох чисел, забраний в дужки, а у іншому прикладі число, яке є в першому множиться, скажімо, на «10». Результати цих двох прикладів треба додати або перемножити між собою. Учень ніби мандрує по цих прикладах, обирає дію, яку треба виконати першою (це та, що є у дужках), а після цього виконує дію множення і додавання. Складність вправи саме у багатоскладовості кожного прикладу і у тому, що учень має тримати в памʼяті велику кількість чисел. Проте в цей же час саме складність і стимулює цікавість. Коли дитина знаходить результат кожного з прикладів, то залишається тільки виконати останню дію між ними і обрати правильну відповідь з-поміж кількох варіантів. Наявність цих варіантів є головною підказкою і певною мірою служить орієнтиром, адже учень, якщо його варіант не співпадає жодним з названих, розуміє, що допустив помилку і аналізує власні дії, шукаючи, де саме схибив.
Учень/учениця: розуміє сутність переставного та сполучного законів множення і застосовує їх у процесі виконання практичних завдань; застосовує в обчисленнях правило множення і ділення на 1, 10, 100, множення на 0 і нуля на число, ділення нуля на число, ділення числа на рівне йому число.
Учень/учениця: знаходить і вирішує проблеми, пов'язані із множенням та діленням.