Якщо множення можна представити як особливий випадок додавання, то з діленням у цього процесу зовсім інші стосунки. Ділення і множення – два процеси, які можна назвати протилежними. Відтак і числа, які використовуються в одному прикладі, можна використати в іншому – поставивши їх на відповідні місця. Цим і займатиметься дитина у ході виконання цього завдання. На екрані перед учнем міститься ряд прикладів з дією ділення. Вони вже є закінченими і вирішеними. Під ними є кілька варіантів відповідників з дією множення. Учень має не тільки обрати саме потрібні вирази, а й вирішити ці приклади, вписавши число, яке є добутком, у порожню клітинку після знака рівності. Виконати це завдання досить легко, особливо якщо дитина добре засвоїла взаємозвʼязок між множенням і діленням. Ділене – це і є добуток, тобто перше і найбільше число прикладу з діленням є результатом дії множенням. Дільник – один з множників, а частка – другий. Користуючись знанням цієї взаємодії, учень і підбирає до кожного прикладу з діленням свій відповідник з множенням. Підраховувати добуток навіть не обовʼязково – достатньо поглянути на ділене, яке і виступає добутком, як було сказано вище. Коли учень підбере пари прикладів з множенням до прикладів з діленням і заповнить порожні клітинки, то пройде на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічні дії з іншими прикладами.
Учень/учениця: розуміє сутність переставного та сполучного законів множення і застосовує їх у процесі виконання практичних завдань; застосовує в обчисленнях правило множення і ділення на 1, 10, 100, множення на 0 і нуля на число, ділення нуля на число, ділення числа на рівне йому число.
Учень/учениця: знаходить і вирішує проблеми, пов'язані із множенням та діленням.