Опис завдання
За допомогою морфемного складу зі словами можна грати: змінювати їхнє значення за допомогою всього лише заміни однієї морфеми, утворювати нові слова, змінювати словоформи тощо. У ході виконання цього завдання дитина опрацює потенціал морфемного складу слів. На екрані перед дитиною міститься зображення словосполучення – нового для кожного наступного етапу. Це словосполучення або ж ціла фраза, можуть бути замінені всього лише на одне слово. Таким чином виражається здатність мови до більшої лаконічності. Однак, вибір слова для цієї заміни є не таким простим. Під фразою вже містить одна-дві морфеми цього іменника. Інші слід підібрати з-поміж наданих варіантів. Школяр аналізує всі морфеми, що претендують на місце у слові. Підставляючи їх по черзі, дитина бачить, яких змін зазнає слово, якого сенсу набуває. Коли дитина знаходиться єдину потрібну морфему, то проходить на наступний етап до нового словосполучення, яке доведеться замінювати, звісно, вже іншим словом. Ця вправа вимагає від дитини правильної послідовності дій. Перш за все, учню необхідно зрозуміти, яке слово може замінити цілий вираз. Далі акцент вже робиться на тому, що в цього слова є подібні до нього за морфемним складом, однак відмінності між ними, що виражаються навіть в одній морфемі, можуть сильно вплинути на значення. Тож слова, які мають спільний корінь або інші морфеми, можуть бути зовсім різні, якщо інші морфеми не збігаються. Також ця вправа здатна істотно розширити словниковий запас дитини, яка знайомиться на кожному етапі відразу з цілою низкою слів, водночас і зовсім різних за значенням, але й подібних принаймні за наявністю однієї чи двох спільних морфем.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця використовує загальновживані афікси як ключ до значення слова, використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів; змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова; розуміє і визначає значення спільнокореневих слів, використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їх злиттям, та створює нові слова цим способом.
