Ця вправа познайомить дитину з досить цікавим мовним явищем – іменниками, які складаються з двох слів. При цьому завдання має досить сильно виражену ігрову форму. Як слово може складатися з двох слів? Центром лексичного значення слова є його корінь – про це дитина вже знає. Вже до кореня додаються префікси й суфікси. Однак, якщо слово називає досить своєрідне явище або процес, воно може утворюватись шляхом поєднання двох коренів або навіть двох основ. Між ними, здебільшого, стоїть спеціальна літера, яка поєднує ці елементи. Нею частіше за все виступає «о» або «е» в залежності від конкретного випадку. Іноді ця літера є частиною першого кореня або основи, іноді – вписується додатково саме для звʼязку і тоді на морфологічній схемі позначається як суфікс. У ході виконання цього завдання дитина побачить, як утворюються такі слова та, власне, познайомиться з ними. На екрані перед школярем на кожному етапі міститься зображення локомотиву. До нього слід вчепити вагони. Не всі з тих, які зображені під робочою зоною з поїздом, підходять до його напрямку. Критерієм відбору є саме наявність двох коренів. Дитина аналізує кожен з поданих варіантів, шукаючи такий, що містить елементи, які можна відокремити одне від одного й утворити таким чином два слова. Наприклад, якщо слово «землероб» розбити на дві частини, то перший корінь перетвориться на слово «земля», а другий – на слово «робити». На кожному етапі буде по кілька нових вагончиків з цими словами. Коли школяр вчепить всі потрібні до локомотива, то й пройде на новий етап.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця використовує загальновживані афікси як ключ до значення слова, використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів; змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова; розуміє і визначає значення спільнокореневих слів, використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їх злиттям, та створює нові слова цим способом.