Наші пращури вміли знаходити користь від ледь не всього, що їх оточувало у світі. Велику користь вони знайшли у рослинах, з якими повʼязано немало легенд, історій, а також – важливих відомостей про їхню цілющу силу. Ці відомості є такою ж частиною спадщини народної мудрості, як традиційні пісні або приказки. Більше того, для наших пращурів саме лікарські рослини були тим, що рятувало їхнє життя – від хвороб, ран, навіть пошесті. Адже протягом століть люди здебільшого лікувались самотужки або йшли до знавців медицини. У ході виконання цього завдання дитина дізнається основу того багатства знань, які повʼязані з лікарськими рослинами, що можуть допомогти нам так само ефективно, як й нашим дідам-прадідам. На екрані перед учнем міститься зображення розгорнутої книги. На одній її сторінці є загадка, присвячена тій чи іншій лікарській рослині. Тут важливо зауважити: сама загадка містить в собі «інструкцію для використання», тобто опис ситуації, коли ця рослина потрібна, а також коротко про те, як саме її використовують в лікарських цілях. На іншій сторінці міститься кілька ілюстрацій. Школяр має вибрати серед малюнків той, на якому зображено потрібну рослину. Оскільки йде мова про різноманіття лікарських рослин, всі ілюстрації максимально деталізовані та містять особливі риси цих рослин, аби в житті за малюнком їх можна було легко впізнати. Коли дитина вибирає потрібну картинку, назва рослини зʼявляється над загадкою, тож учень може її вивчити.
Учень/учениця:
- пояснює значення мови в житті народу; упізнає старі й нові слова в наукових і художніх текстах;
- знає основні ознаки культури усного і писемного мовлення, володіє лексичними засобами її вираження з огляду на ситуацію та учасників спілкування.
Учень/учениця:
- користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази, знаходить чи складає до ключового речення речення з тим самим змістом, виділяє в контексті та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів, фраз, доступних текстів.