Опис завдання
Ця вправа відкриває цикл завдань, які присвячені реченням. Речення – специфічна мовна одиниця, яка формується за допомогою комбінації слів, кожне з яких має своє значення або роль, і являє собою завершену думку, що формується та виражається цими словами. Існує кілька різновидів речень, що відрізняються в залежності від того, з якою метою вони використовуються. Найбільш розповсюдженими є речення розповідні. З їхньою допомогою мовець передає свої емоції, розповідає про щось, саме ці речення використовуються для комунікації та розповсюдження інформації у більшості випадків. Друга категорія речень – питальні. Вони виражають питання, тобто бажання мовця дізнатись про щось. Хоча для української мови чіткий порядок слів не є обовʼязковим, у питальних реченнях (хоча б у більшості їх видів) порядок слів відрізняється від звичайного. Третя категорія – спонукальні речення, себто такі, що використовуються для того, аби змусити чи просто переконати того, до кого звертається мовець, у чомусь. Такі речення відрізняються від інших специфічними словоформами, зокрема використанням дієслів спонукального типу. Крім відмінностей структурного типу види речень можуть відрізнятись пунктуаційно. Кожне речення закінчується певним розділовим знаком. Питальні речення – і тільки вони – завжди закінчуються знаком запитання «?». Як розповідні, так і спонукальні речення можуть закінчуватись й крапкою, й знаком оклику. Серед спонукальних речень символ «!» все ж зустрічається частіше, ніж серед розповідних. На екрані перед дитиною міститься зображення одного нового для кожного наступного етапу речення. Дитина визначає його вид, проаналізувавши його так, як це вказано вище.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця:
- розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення, розрізнює серед них окличні і неокличні;
- знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках, встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань, поширює речення;
- складає речення за поданими графічними схемами, відновлює зміст деформованих речень;
- виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні), виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами, вживає кому при однорідних членах речення.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
Учень/учениця використовує розділові знаки для позначення на письмі мети висловлювання та емоційного забарвлення.
