Ця вправа закріплює вміння дитини знаходити граматичну основу речення і робить це таким чином, щоб дитина не знудилась, знову працюючи з цими елементами даної мовної одиниці. Учню завжди приємніше перевіряти чужу роботу. Знаходячи помилки, школяр відчуває себе вчителем, тож такий формат подання інформації є вдалим з точки зору привернення уваги дитини. Щоб визначити правильність виконання завдання, необхідно досить впевнено розбиратись у наданій темі. На екрані перед дитиною міститься зображення нового для кожного етапу речення. У ньому вже виділено граматичну основу, тобто підмет та присудок. Дитина уважно вивчає ті слова, які підкреслено. Учень знає: підмет, тобто член речення, який називає того, тих чи те, що виконує дію, необхідно підкреслити однією суцільною рискою. Присудок, тобто слово, яке називає саму дію, необхідно підкреслити двома рисками, які теж не перериваються і йдуть паралельно до слова. Підмет часто виражається іменником у називному відмінку, тоді як присудок – це традиційно дієслово. Учень перевіряє, чи такою є граматична основа наданого речення. Поряд з ним міститься зображення двох персонажів. Перший стверджує, що речення опрацьовано правильно – його варіант відповіді на це питання є зеленою «так». Другий заперечує: його варіант – то червоне «ні». Дитина аналізує граматичну основу. Якщо вона співпадає з виділеною, і якщо та була підкреслена правильно, то учень погоджується з першим персонажем. Якщо була допущена будь-яка помилка (наприклад, якщо підмет підкреслено як присудок), то підтримує другого персонажа та натискає на його відповідь. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап, де треба виконати аналогічні дії з іншим реченням.
Учень/учениця:
- розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення, розрізнює серед них окличні і неокличні;
- знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках, встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань, поширює речення;
- складає речення за поданими графічними схемами, відновлює зміст деформованих речень;
- виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні), виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами, вживає кому при однорідних членах речення.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.