Досі дитина розбирала та опрацьовувала службові слова диференційовано – за видами, ціллю використання тощо. На цей раз учню пропонується дещо узагальнити свої знання та навички, повʼязані з цією темою. На екрані міститься зображення нового для кожного етапу речення. Воно завжди поширене і у ньому є кілька різних службових слів. Завданн полягає у тому, щоб виділити їх всіх. Дитина уважно вивчає речення, аналізує кожне слово, після чого, якщо воно є службовим, то виділяє його. Також під реченням міститься порожня клітинка, куди слід вписати цифру, що означає кількість цих слів. Коли учень це зробить, то пройде на наступний етап, де треба виконати аналогічні дії. Кожне речення супроводжується ілюстраціями, що зображують те, про що йде мова в тексті. Малюнки різноманітні, як й речення, тож дитині цікаво рухатись між етапами вправи. Завдання має потрійне значення. По-перше, воно змушує задуматись над значенням службових слів й над тим, що попри наявність кількох різних видів службових слів, між ними спостерігається більше спільного, ніж між сполучником й займенником. Саме через розуміння цієї різниці приходить практична можливість працювати з цими словами дійсно ефективно. По-друге, у вправі ніколи не бракує малих займенників, або довгих прийменників чи складних сполучників, тож дитина навчиться ще й дійсно ефективно, у контексті, а не просто серед набору слів, розрізняти їх. І по-третє, поступово вміння розрізняти та виділяти службові слова стає більш впевненим, і рухатись між етапами школяр зможе на швидкість.
Учень/учениця:
- розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення, розрізнює серед них окличні і неокличні;
- знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках, встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань, поширює речення;
- складає речення за поданими графічними схемами, відновлює зміст деформованих речень;
- виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні), виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами, вживає кому при однорідних членах речення.
Учень/учениця має уяву про службові частини мови, зокрема, загальновживані прийменники, використовує їх та вміє вводити їх у синтаксичні конструкції.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.