Граматика української мови вивчає три головні часи дієслів: минулий, теперішній та майбутній. У цьому українська мова має суттєву перевагу перед багатьма іншими, адже, скажімо, в англійській мові часів більше дюжини. Тим не менше, ця тема зовсім не є легкою для сприйняття дитиною, тому для її вивчення відводиться цілий комплекс завдання, і ця вправа відкриває його. Вона досить проста за форматом подання інформації. На екрані перед учнем міститься зображення робочого поля, що розділено на три зони. Кожна повʼязана зі своїм часом. Під ними міститься набір дієслів. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб розприділити їх за категорією часу, перемістивши у відповідну зону. Таким чином в результаті цього розсортування має зʼявитись три стовпчики. В кожному – лише дієслова вказаного часу. Таким чином дитина, розсортувавши велику кількість слів, що належать до цієї частини мови, має можливість проаналізувати особливості того, як дана граматична категорія відображається на морфемному складі. Скажімо, дієслова «мріяв» та «ходив» є різними лексично, однак, маючи форми одного й того самого часу (минулого), вони мають тотожні закінчення. Коли школяр розсортує всі дієслова по робочим зонам згідно з їхнім часом, то пройде на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій, але слова будуть, звісно, іншими. Важливо, що на кожному етапі дитина працюватиме з тотожними словами, що мають різні форми часу, і таких наборів буде кілька. Щоб вправа не здалась одноманітною, увагу учня привертає її оформлення – робоча зона виглядає як великий екран, а по боках від нього знаходяться зображення різних персонажів, в компанії яких й буде працювати школяр.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.