У слів, що належать до самостійних частин мови, є як лексичне, так і граматичні види значення. Граматичні категорії при цьому у різних частин мови можуть не співпадати, але найбільше у цьому плані виділяється дієслово. Справа в тому, що іменник, прикметник, числівник та займенник належать до іменникових частин мови, а тому деякі їхні граматичні категорії є однаковими. Дієслово разом з прислівником утворює дієслівну групу частин мови, але прислівник граматично не змінюється. Тому категорія особи, властива дієслову, є унікальною, як і категорія часу. Відповідно, коли дієслово змінюється за особою, його закінчення змінюється так, як не змінюється в жодній іншій частині мови. У ході виконання цього завдання дитина опрацьовуватиме кілька таких особливих закінчень дієслів. На екрані перед учнем міститься зображення кількох дієслів, що розташовані у стовпчик. Всі вони відрізняються між собою за лексичним значенням. Граматично вони тотожні – всі слова вжиті у неозначеній формі. По різні боки від стовпчика дієслів знаходиться пара робочих зон. В кожну треба перемістити дієслово, яке при зміні за особами набуває вказаного закінчення. Над цією композицією міститься формулювання завдання, де називається, в якій особі та якому числі має бути дієслово, щоб набути одну з двох форм. Дитина подумки перетворює кожне слово по черзі на вказану у завданні форму, після чого переносить дієслово до однієї з двох робочих зон. Коли дитина таким чином опрацює їх всі, то пройде на наступний етап, де буде інший набір дієслів для опрацювання. Закінчення, серед яких треба буде вибрати, теж зміняться. Над дієсловами є кнопка зі знаком питання. Коли учень на неї натискає, зʼявляється нагадування, як дієслова змінюються за особами.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.