Розрізняємо частини мови

Учень/учениця:

-      знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;

-      самостійно розбирає прості за будовою слова;

-      розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;

-      ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;

-      розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;

-      узагальнює або конкретизує поняття і значення.

Учень/учениця:

-      відносить до іменників слова з абстрактним значенням;

-      добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антоніми;

-      розкриває значення багатозначного іменника, у процесі виконання навчальних вправ вводить його в словосполучення, речення;

-      визначає рід і число іменників, змінює іменники за числами і відмінками, визначає початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні;

-      визначає і розуміє явища чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний;

-      правильно вживає закінчення при відмінюванні іменників;

-      використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;

-      вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням -ю з основою на приголосний;

-      не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;

-      правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках;

-      вживає літературні форми закінчень іменників у місцевому відмінку множини.

Учень/учениця:

-      відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;

-      добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;

-      пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;

-      змінює прикметники за числами та родами;

-      визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;

-      зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;

-      визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;

-      дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;

-      вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;

-      дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.

Учень/учениця:

-       впізнає серед слів займенники, які вказують на предмети, їхні ознаки, кількість, але не називають їх, ставить питання до займенників;

-       впізнає на слух і в текстах особові займенники, розуміє їхнє лексичне значення, роль у реченні;

-       відмінює особові займенники, визначає їхні відмінки у реченні;

-       дотримується правила вживання займенників із прийменниками;

-       будує словосполучення і речення з особовими займенниками;

-       використовує займенники для зв’язку речень у тексті, з метою уникнення лексичних повторів.

Учень/учениця:

-       пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;

-       добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;

-       пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;

-       використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;

-       добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;

-       впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;

-       добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;

-       використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;

-       визначає час дієслова у реченнях, тексті;

-       змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;

-       дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;

-       утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.

Учень/учениця:

-       застосовує здобуті протягом навчання в початкових класах мовні знання і мовленнєві вміння у процесі виконання навчальних і контрольних завдань.

Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні і розрізнює за тлумаченням; змінює іменники за числами, родами, відмінками; виявляє близькі та протилежні за заначенням слова, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.

Учень/учениця розрізняє і правильно використовує займенники, має уяву про особові, вказівні та присвійні займенники, вживає та розуміє лексичні конструкції з різними типами займенників.

Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.

Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.

Учень/учениця має уяву про службові частини мови, зокрема, загальновживані прийменники, використовує їх та вміє вводити їх у синтаксичні конструкції.

Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення  за метою висловлювання та емоційним забарвленням.

Учень/учениця  використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази, знаходить чи складає до ключового речення речення з тим самим змістом, виділяє в контексті та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.