Опис завдання
Іменникових частин мови багато: сам іменник, прикметник, займенник та числівник. Дієслівних частин мови тільки дві: власне, дієслово та прислівник. Може здатись, що кількісно друга підгрупа значно програє першій, однак, це не так, адже, окрім великої кількості слів, що входять до цих частин мови, є й також особливі форми дієслова: дієприкметник та дієприслівник. Вони не виділяються в якості самостійних частин мови, традиційно вважаючись саме формами дієслова. За значенням та питанням дієприкметник та дієприслівник істотно відрізняються від них. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься розрізняти їх між собою. Традиційно із цим у школярів найбільші проблеми при опрацюванні даної теми. Дієприкметник називає ознаку предмету за дією, тому у назві цієї форми згадується прикметник. Дієприслівник означає дію, яка відбувалась паралельно іншій, тобто є свого роду опис дії – тому тут згадується прислівник. Простіше за все розрізняти їх за питаннями. Дієприкметник відповідає на питання «який?» і відрізняється від прикметника саме наявністю дії у лексичному значенні. Дієприслівник відповідає на питання «що роблячи?». На екрані перед учнем міститься зображення двох робочих зон. Кожна містить своє питання. Між ними – слова, які слід розподілити. Дитина ставить кожне з двох питань послідовно до слова. Таким чином учень розуміє, на яке з них ця форма дієслова відповідає і переносить її до відповідної робочої зони. Коли школяр розсортує всі форми дієслова, то зможе чітко зрозуміти різницю між ними, звернувши увагу як на питання, на яке вони відповідають, так і на морфемний склад.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
