Лексичне значення слів зосереджується в корені – центральній морфемі. При цьому префікси та суфікси відіграють не меншу роль, адже вони, додаючись до кореня, здатні настільки змінити первинне значення слова, що утворюється нова мовна одиниця зі своїм значенням. Префікси – це морфеми, які ставляться до кореня, а суфікси є морфемами, котрі стоять між коренем та закінченням (якщо воно виражене, а не нульове). У ході виконання цього завдання дитина познайомиться з цими морфемами, які доповнюють та змінюють корінь. На екрані перед дитиною міститься зображення двох робочих зон. Всі вони підписані: перша зона виділена для слів з префіксами, а друга – для слів із суфіксами. Власне, слова, які треба розподілити по цим зонам, знаходяться під ними. Всі вони спільнокореневі. Учень в першу зону переміщує слова, де є лише корінь та префікс, а в другу – слова з коренем та суфіксом. Дитина аналізує кожне слово по черзі й визначає, в яку зону його слід перенести. Після цього учень переміщує по зонах всі слова по черзі. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап. Взагалі, визначити, що є в слові, префікс або суфікс, дуже просто – треба лише подивитись, де знаходиться додаткова морфема відносно кореня. Тож мета вправи не втому, щоб перевірити знання та вміння дитини, а в тому, щоб продемонструвати, яке значення відіграють префікси та суфікси при словотворі. Аналізуючи опрацьовані слова, дитина розуміє роль цих морфем та запамʼятовує їх. Також дитина звертає увагу на те, наскільки змінюється первинне значення слова при додаванні до нього нової морфеми, якою б вона не була. Також на екрані завжди є якийсь персонаж, котрий посилює інтерактивний аспект завдання.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця використовує загальновживані афікси як ключ до значення слова, використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів; змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова; розуміє і визначає значення спільнокореневих слів, використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їх злиттям, та створює нові слова цим способом.