Опис завдання
Пунктуація – розділ мовознавства, що вивчає розділові знаки та те, як, коли та з якими цілями їх слід використовувати. Рівень повідомлення, на якому пунктуація стає актуальною, – це речення, адже кожна така синтаксична конструкція має закінчуватись крапкою, знаком питання або знаком оклику. А в середині речення іноді зустрічаються коми, тире та інші розділові знаки, які мають те чи інше практичне та змістовне значення. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься у виборі розділового знаку для завершення речення. Варіантів лише три, тож вибір не такий вже й складний. Важливо зазначити, що питальний знак ставиться лише у випадку з питальними реченнями. Їх розпізнати можна за значенням (з їхньою допомогою мовець намагається дізнатись про щось), а також за допомогою специфічного порядку слів та використання питальних словесних конструкцій на кшталт «який», «чому», «чи не хотів би», а їх не так вже й багато, тож запамʼятати їх легко. І, врешті-решт, питальні речення відрізняються від інших інтонаційно. Вибір між крапкою та знаком оклику оснований саме на інтонації. Знак оклику ставиться лише у випадку, якщо речення промовляється голосно (що не завжди відображається на його конструкції та словесному складі), а також у випадках, коли мовець намагається звернути увагу на щось або когось і використовує специфічні слова типу «агов», «егей» тощо. Дитина аналізує кожне речення (а на одному етапі буде лише одне) і серед варіантів, що надаються для вибору, переносить до цієї синтаксичної конструкції той розділовий знак, що підходить даному реченню. Коли дитина це робить, то проходить на наступний рівень завдання до нового речення без останнього пунктуаційного знаку.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця:
- розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення, розрізнює серед них окличні і неокличні;
- знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках, встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань, поширює речення;
- складає речення за поданими графічними схемами, відновлює зміст деформованих речень;
- виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні), виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами, вживає кому при однорідних членах речення.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
Учень/учениця використовує розділові знаки для позначення на письмі мети висловлювання та емоційного забарвлення.
