Ця вправа закриває низку завдань, які присвячені вивченню членів речення. Тому її роль та значення полягають в узагальнені та закріпленні отриманих знань й навичок. Це завдання має нетипову механіку виконання, а саме – вікторину, при чому таку, що присвячена пройденому матеріалу. Опрацювання теми різних членів речення було здебільшого орієнтовано на практику. Однак, теорія для практики – важливе підґрунтя. Без знання правил та мовних норм реальні знання теми залишаються нічим не підкріпленими, а тому – невпевненими. Теорія без практики є безплідною, тож цей комплекс завдань є цілісним завдяки наявності акцентів на них обох. На екрані перед дитиною міститься зображення питання, яке знаходиться у робочій області, на білому фоні. Є два учасники вікторини, крім самого учня. Кожен з них відповідає на це питання по-своєму. Завдання, яке ставиться перед школярем, полягає у тому, щоб вибрати, хто з учасників правильно відповідає на питання. Дитина аналізує його, після чого порівнює варіанти відповіді. Залишається лише вибрати такий, що підтверджений практикою та знанням правил самого школяра. Коли дитина робить свій вибір, то проходить на новий етап до іншого подібного випадку. Ця вправа є не надто складною, адже все, що треба зробити дитині – це просто згадати, як вона виконувала завдання, які присвячені тому чи іншому питання. Вправа досить важлива, адже вона, окрім іншого, структурує знання синтаксису та робить їх більш системними й цілісними. Завдяки цьому уроки, які отримав учень у цій вправі і в даному розділі загалом, він запамʼятає дійсно на довго.
Учень/учениця:
- розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення, розрізнює серед них окличні і неокличні;
- знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках, встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань, поширює речення;
- складає речення за поданими графічними схемами, відновлює зміст деформованих речень;
- виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні), виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами, вживає кому при однорідних членах речення.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.