У наш час існує безліч стилів музики: джаз, рок та метал, електронна музика різних різновидів. Однак, більшість з них дуже молоді: хіба блюзу скоро виповняється століття, популярна музика, як й згаданий вище джаз, ще молодші. А от у народній традиції пісня відіграє вкрай важливу роль стільки, скільки той чи інший етнос знає себе. От і для українців народна пісня є тим, що підтримувало, сповнювало сил та втіхи нас та наших пращурів протягом століть. У ході виконання цього завдання дитина дізнається трохи більше про цю традицію. На екрані перед учнем міститься зображення певного твердження, яке стосується народної музики. Воно є незавершеним. Під ними знаходиться кілька варіантів відповіді. Всі вони тематично повʼязані з темою, однак, правильним є лише один. Дитина вибирає його, після чого це слово стає частиною визначення. Школяр в свою чергу переміщується на новий етап, де познайомиться з новим цікавим фактом про музичну традицію України. Навколо робочої зони з цим визначенням міститься зображення народних мотивів, наприклад, парубка та дівчини у вишиванках тощо. Ці малюнки додають потрібного настрою, а крім того – просто прикрашають собою етапи завдання. Загалом, ця вправа є досить простою – ніяких особливих знань для успішного виконання завдання не потрібно. Однак, разом з тим ця вправа дає можливість дещо узагальнити знання, що повʼязані з народною музикою та структурувати їх, аби в майбутньому більш впевнено цими відомостями користуватись. Крім того, ця вправа звертає увагу дитини на важливість музики і, що важливіше, на її красу – тож може зацікавити учня у подальшому вивченні теми та знайомством з народною піснею, можливо, на практиці.
Учень/учениця:
- пояснює значення мови в житті народу; упізнає старі й нові слова в наукових і художніх текстах;
- знає основні ознаки культури усного і писемного мовлення, володіє лексичними засобами її вираження з огляду на ситуацію та учасників спілкування.
Учень/учениця:
- користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази, знаходить чи складає до ключового речення речення з тим самим змістом, виділяє в контексті та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів, фраз, доступних текстів.