Опис завдання
Морфеми можуть використовуватись для різних цілей, і серед них – встановлення та вираження ставлення до певного предмета або обʼєкта обговорення. Таку роль відіграють суфікси, що утворюють зменшувально-пестливі слова. У ході виконання даного завдання дитина працюватиме з ними. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься малюнок, що зображує певний обʼєкт опрацювання. Це може бути, скажімо, тваринка. Ілюстрація виконана у приємному стилі, акцент у ній робиться на зображенні цієї тваринки як милої та доброї істоти, до якої хочеться використати зменшувально-пестливу форму. Власне, слово, яким ця істота називається, вказано під малюнком. Однак, воно є неповним – у ньому є корінь, префікс (якщо він є в наявності в цій словоформі), але бракує того суфікса, який надасть слову зменшувально-пестливої форми. Дитина згадує інші подібні слова, розуміє, яка морфема там використовується та вписує її до цього слова. Кількість клітинок у каркасі слова відповідає кількості літер у морфемі. Коли школяр таким чином утворить зменшувально-пестливу форму іменника, то пройде на новий етап до іншого такого милого створіння. Якщо ж учню бракує мовного досвіду, аби згадати та виділити потрібний суфікс, то він може скористатись підказкою. Над малюнком міститься активна кнопка зі знаком питання. Якщо дитина натисне на неї, то побачить опис ілюстрації, де буде прямо називатись потрібне слово із пестливим суфіксом. Тому користуватись підказкою варто в крайньому випадку. Зменшувально-пестлива форма використовується для того, щоб виразити добре, лагідне та ніжне ставлення до тої істоти (адже здебільшого ці іменники називають саме істот, хоча фактичних обмежень для суфіксів нема), яку називають.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця використовує загальновживані афікси як ключ до значення слова, використовує зрозуміле значення кореня слова для визначення значення нового слова, створеного додаванням афіксів; змінює значення слів за допомогою додавання або вилучення афіксів до відомого слова; розуміє і визначає значення спільнокореневих слів, використовує значення окремих слів для розуміння значення слів, створених їх злиттям, та створює нові слова цим способом.
