Як знайти розв’язання

1. Прочитай речення повністю. Спочатку знайди пряму мову в лапках. Потім подивися, де стоять слова автора: перед нею чи після неї.
2. Зверни увагу на знак у кінці прямої мови. Якщо бачиш знак питання, шукай схему з «П?». Якщо знак оклику — з «П!». Якщо крапку або спокійне повідомлення — з «П».
3. Перевір, як з’єднані частини речення. Коли слова автора стоять перед прямою мовою, у схемі буде А: «П». Коли слова автора стоять після прямої мови, у схемі буде «П?» — а. або подібна схема.
4. Зістав речення зі схемою. Порівняй одразу дві ознаки: місце слів автора і знак у кінці прямої мови. Не дивись лише на один знак.
5. Зроби самоперевірку. Стоп — чи збігаються і порядок частин, і розділовий знак? Якщо так, відповідь правильна.

Приклади

• «Коли будуть екзамени?» — запитали студенти. — Спочатку бачиш пряму мову в лапках. У кінці стоїть знак питання, отже це «П?». Слова автора стоять після прямої мови, тому підходить схема «П?» — а.
• Вчитель сказав: «Завтра ми підемо на екскурсію до музею». — Тут слова автора стоять перед прямою мовою. Після них є двокрапка. У кінці прямої мови немає знака питання чи оклику, це спокійне повідомлення. Отже, підходить схема А: «П». Діти часто думають, що треба дивитися тільки на двокрапку, але правильніше перевірити ще й знак у кінці прямої мови.
• Мама сказала: «Олю, приготуй обід!» — Спочатку знайди слова автора: вони стоять перед прямою мовою. У кінці прямої мови є знак оклику, отже це «П!». Тому підходить схема А: «П!».
• «Коли будуть екзамени?» — запитали студенти; варіанти: А: «П!», А: «П»., «П?» — а. — Думай так: знак у лапках питальний, тому А: «П!» і А: «П». не підходять. Далі перевір порядок частин: спочатку пряма мова, потім слова автора. Отже, правильний вибір — «П?» — а.
• Мама сказала: «Олю, приготуй обід!»; варіанти: А: «П!», А: «П». — Тут легко помилитися, якщо дивитися лише на слова автора. Треба ще перевірити знак у кінці прямої мови. Є знак оклику, тому правильніше вибрати А: «П!», а не А: «П».
• Вчитель сказав: «Завтра ми підемо на екскурсію до музею»; варіанти: А: «П!», «П?» — а., А: «П». — Спочатку бачиш, що слова автора стоять перед прямою мовою, тому схема з — а. не підходить. Далі перевіряєш кінець прямої мови: це не питання і не наказ. Отже, правильна схема — А: «П». Діти часто думають, що будь-яке речення в лапках має знак оклику або питання, але правильніше читати зміст і бачити звичайне повідомлення.

Стратегії для тренування

• Спочатку підкреслюй пряму мову в лапках, а потім слова автора.
• Окремо називай тип речення: розповідне, питальне чи спонукальне.
• Шукай у схемі той самий порядок: спочатку А, чи спочатку «П».
• Відразу відкидай варіанти з неправильним знаком: ?, ! або звичайне повідомлення.
• Після вибору перечитай речення і схему ще раз: чи все збігається.

Самоперевірка

• Чи знайшов ти пряму мову в лапках?
• Чи визначив, де стоять слова автора: перед прямою мовою чи після неї?
• Чи подивився на знак у кінці прямої мови?
• Стоп — чи підходить і порядок частин, і знак у схемі?
• Чи не переплутав ти питальне речення зі спонукальним?
• Чи перечитав ти речення після вибору відповіді?

Уміння співвідносити речення зі схемою допомагає краще розуміти пряму мову. Ти вчишся бачити будову речення, а не лише окремі слова.

Ця навичка потрібна, щоб правильно читати, писати й ставити розділові знаки. Коли ти щоразу перевіряєш порядок частин і знак у кінці прямої мови, помилок стає менше.