Частка «не» виражає заперечення і використовується у поєднанні з більшістю слів, що входять до складу самостійних частин мови. При цьому кожна з них має свої правила вжитку цієї частки – разом зі значущим словом або окремо. Найчастіше все ж «не» використовується з дієслова, тож правопис цієї частки з ними й має бути вивчений максимально добре. На щастя, правила вживання «не» з дієсловами досить прості та однозначні. Згідно з ними частка «не» завжди вживається окремо від дієслів, окрім лише випадків, коли дієслова без неї нема. Наприклад, конструкція «не любити» складається з двох окремих слів: заперечної частки і дієслова, що вживається без неї досить вільно. На противагу цьому прикладу випадок зі словом «ненавидіти» ілюструє протилежну ситуацію – слова «навидіти» в українській мові просто нема, тобто без «не» воно не вживається. Саме тому слово «ненавидіти» пишеться разом. У ході виконання даного завдання дитина тренуватиметься розділяти такі випадки для того, щоб правильно використовувати заперечну частку «не» з дієсловами. На екрані перед учнем міститься сувій з частками «не», що розташовані у стовпчик. По бокам від нього – зображення казкових персонажів, наприклад, короля з королевою, тож дитина може уявити собі зміст цього сувою як царський наказ. Після заперечних часток – порожні ділянки, куди слід перемістити дієслова, що без «не» вживатись не можуть варіанти містяться під сувоєм. Дитина аналізує кожне з цих слів, які спеціально надані без заперечної частки. Коли школяр знаходить серед них ті, які дійсно не можуть вживатись самі, то виділяє їх – і вони переносяться до сувою, де обʼєднуються з «не» в єдину конструкцію.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.