Опис завдання
Прийменники хоч є різновидом службових слів, недооцінювати їхню роль не варто, бо саме ці слова дозволяють назвати місцеперебування предметів та іншими способами виразити стосунки між словами або змінити їхнє первинне значення. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься вибирати прийменник таким чином, аби він доповнив та завершив речення. Прийменник – все ж службове слово, відповідно його роль розкривається у спілкуванні. Ця вправа переводить теоретичні знання про прийменники у практичну площину, дозволяючи навчитись тому, як і коли саме ті чи інші прийменники використовувати. На екрані міститься малюнок – деталізований, образний, яскравий. Під ним знаходиться речення, яке описує картину. Малюнок не просто грає роль прикраси. У реченні пропущено прийменник, і без нього не так вже й легко зрозуміти правильно те повідомлення, яке у цьому реченні закладено. Дитина вивчає малюнок, аналізує речення, яке знаходиться під ним. Поряд – робоча зона з кількома прийменниками. Всі вони відрізняються одне від одного за тим, як саме вони змінюють значення слів, додаючись до них. Школяр вибирає серед них той єдиний прийменник, який підходить для наведеного речення. Коли учень робить свій вибір, то проходить на наступний етап вправи, де аналогічно треба опрацювати нове речення. Акцент тут зміщується в сторону речень та фраз, тоді як прийменники сприймаються вже лише як слова, без яких донести думку це речення не здатне. Тож завдяки цій вправі учень не лише відточує вміння працювати з даною частиною мови, а й розуміє її вплив на спілкування.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- розрізнює на слух і на письмі розповідні, питальні і спонукальні речення, розрізнює серед них окличні і неокличні;
- знаходить головні і другорядні члени речення у найпростіших випадках, встановлює логіко-граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань, поширює речення;
- складає речення за поданими графічними схемами, відновлює зміст деформованих речень;
- виявляє в реченні однорідні члени (головні і другорядні), виконує навчальні вправи з реченнями з однорідними членами, вживає кому при однорідних членах речення.
Учень/учениця має уяву про службові частини мови, зокрема, загальновживані прийменники, використовує їх та вміє вводити їх у синтаксичні конструкції.
Учень/учениця створює, розширює доповнює і перегруповує речення; виявляє головні і другорядні члени речення; розрізнює завершені і незавершені речення; розуміє зв'язок слів у реченні; відрізняє речення за метою висловлювання та емоційним забарвленням.
