Опис завдання
Ця вправа продовжує опрацювання лексичного значення різних слів. Цього разу з-поміж кількох слів в ряду треба знайти зайве. З таким форматом роботи дитина вже стикалась неодноразово, однак, цього разу є певна важлива відмінність. На екрані перед дитиною на кожному етапі міститься зображення кількох різних рядів слів. Їх слід сприймати окремо одне від одного. Всі ці слова в межах одного ряду повʼязані між собою тематично, але звʼязок більшості більш міцний, ніж якогось одного слова серед них. Наприклад, всі чотири слова означають одяг, однак три з чотирьох називають різні види верхнього одягу, а останнє – вид білизни. Дитина аналізує кожен ряд окремо та визначає його тематику. При цьому школяр аналізує, що між цими словами є спільне, а що їх відрізняє. Коли дитина в кожному ряду знаходить одне слово, яке виділяється з-поміж інших, то натискає на нього. Коли школяр таким чином виділить по одному слову в кожному ряді, то пройде на новий етап до інших груп слів. Загалом, ця вправа є досить простою, однак, вона звертає увагу дитини на вельми важливий момент: звʼязки між різними за значенням словами. Школяр має зрозуміти, що внутрішня ієрархія, яка утворюється між словами, впливає на асоціативний ряд. Наприклад, слово «одяг» є досить загальним, а словосполучення «верхній одяг» виділяє з-поміж всіх предметів, які люди на себе надягають, лише певну групу. У свою чергу в ній теж виділяють окремі типи верхнього одягу. І вже в них виділяються конкретні види: «куртка», «дублянка», «пальто», «плащ» тощо. Розуміння цих закономірностей є досить важливим, адже таким чином словниковий запас дитини структурується.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- відносить до іменників слова з абстрактним значенням;
- добирає до поданого іменника 2-3 синоніми, антоніми;
- розкриває значення багатозначного іменника, у процесі виконання навчальних вправ вводить його в словосполучення, речення;
- визначає рід і число іменників, змінює іменники за числами і відмінками, визначає початкову форму іменника, відмінок іменника в реченні;
- визначає і розуміє явища чергування кореневих [і] з [е], [о] в окремих іменниках жіночого та чоловічого родів з основою на приголосний;
- правильно вживає закінчення при відмінюванні іменників;
- використовує у мовленні паралельні форми іменників чоловічого роду – назв істот у давальному і місцевому відмінках однини;
- вживає подвоєні букви на позначення м’яких приголосних перед закінченням -ю з основою на приголосний;
- не вживає подвоєння в іменниках зі збігом приголосних в основі;
- правильно вживає прийменники з іменниками в окремих відмінках;
- вживає літературні форми закінчень іменників у місцевому відмінку множини.
Учень/учениця:
- користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви, впізнає іменники в реченні і розрізнює за тлумаченням; змінює іменники за числами, родами, відмінками; виявляє близькі та протилежні за заначенням слова, вживає та розуміє лексичні конструкції з іменниками.
Учень/учениця розуміє лексичне значення окремих слів та фраз; відрізняє слова з абстрактним значенням; використовує синоніми для уникнення повторень; добирає антоніми; узагальнює або конкретизує поняття і значення; добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.
Учень/учениця використовує довідкові матеріали (словники, глосарії, тезауруси), щоб знайти або уточнити значення слів та фраз.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.
Учень/учениця знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів, фраз, доступних текстів.
