Завдяки попередньому завданню дитина вже знає про те, що при відмінюванні прикметників мʼякої групи, тобто таких, чия основа закінчується на мʼякий або помʼякшений приголосний, ця мʼякість має зберігатись. Для цього є три способи: використання «і» у закінченні, оскільки ця голосна завжди помʼякшує приголосну, що стоїть перед нею; використання йотованих голосних, адже якщо їх вжити без апострофа, то компонент «й» переходить на приголосний та помʼякшує його; використання мʼякого знаку. Цей буквений символ, що не передає ніякого власного звуку, для того й існує, щоб позначати випадки, коли приголосний має бути мʼяким, не маючи перед собою «і», «є», «ї», «ю», «я». Ця вправа присвячена саме цим випадкам прикметників. На екрані перед учнем міститься зображення двох робочих зон. Поряд з ними – вказівка на те, прикметник якого відмінку має бути в кожній. Вона подана у вигляді питання, тож учень має зрозуміти, яка з робочих зон з яким відмінком безпосередньо повʼязана. Сам прикметник знаходиться зверху, у формулюванні завдання. Там міститься його початкова форма. Школяр аналізує її, після чого змінює так, щоб це слово відповідало на питання внизу. Вписавши відповідні відмінкові форми у робочі зони, дитина бачить: в них міститься «ь», який супроводжується іншими характерними для цього поєднання літерами. Наприклад, часто зустрічається поєднання «ьо» саме у випадку відмінювання прикметників мʼякої групи. Коли школяр заповнить робочі зони, то пройде на новий етап завдання до іншого слова, відмінкові форми якого теж мають мʼякий знак. Тож ця вправа, певною мірою, знайомить учня з цими особливими випадками та пояснює причину використання формування «ьо».
Учень/учениця:
- відносить до прикметників слова, що означають різні ознаки предметів;
- добирає до поданого прикметника 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює і вживає у мовленні прикметники у прямому і переносному значеннях;
- змінює прикметники за числами та родами;
- визначає рід і число прикметника за родом зв’язаного з ним іменника та за характерним закінченням;
- зіставляє і розрізнює відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на твердий і м’який приголосний основи;
- визначає відмінки прикметників за відмінками іменників;
- дотримується правил вимови і написання прикметників на -ський, -цький, -зький;
- вживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується м’якої і пом’якшеної вимови кінцевих приголосних основи прикметників у називному відмінку множини.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє та використовує прикметники, впізнає прикметники в реченні та розрізняє за тлумаченням; розуміє ступені порівняння прикметників, змінює прикметники за родами і числами, правильно використовує прикметники за розрядами (відносні, якісні, присвійні), розуміє взаємодію прикметника з іменником, вживає та розуміє лексичні конструкції з прикметниками.