Існує безліч прикмет, які так само, як загадки, приказки або, скажімо, прислівʼя, входять до скарбнички народної мудрості українського фольклору. Деякі прикмети утворилися на історичних реаліях, інші – на досвіді наших пращурів у контакті з потойбічним, а є й такі, що узагальнюють знання та спостереження за природними обʼєктами, рослинами й тваринами. Наприклад, коли ластівки літають низько – це означає, що незабаром буде дощ. Така поведінка цих тонкокрилих птахів пояснюється тим, що вони відчувають зміни в атмосферному тиску – однак, люди цих змін не відчувають, тож ця інформація є потрібною. Важливо просто проявляти спостережливість – у цьому прикладі і в багатьох інших. У ході виконання цього завдання дитина познайомиться з тими прикметами, які повʼязані саме зі спостереженням природних явищ змін погоди. На екрані міститься опис такої прикмети – нової для кожного наступного етапу завдання. Текст прикмети є неповним. Перш за все, одне зі слів зображено незакінченим – у ньому бракує морфеми, що відповідає за граматичне значення слова, тобто закінчення. Крім того, не вистачає одного зі слів, того, яке означає, власне, висновок, котрий можна зробити з поведінки птахів та тварин. Текст прикмети знаходиться на фоні малюнку, що ілюструє її. Ця ілюстрація є очевидною підказкою для дитини, однак, необхідною, адже в наш час знання прикмет не є розповсюдженим. Отже, учень аналізує малюнок, розуміє, яке зі слів-варіантів під ним варто вибрати, аби доповнити текст прикмети, вписує закінчення у неповне слово. Після цього школяр проходить на новий етап до іншої прикмети. Вона буде повʼязана з новим спостереженням, але стосуватиметься саме природних явищ – зміни погоди, тиску, температури.
Учень/учениця:
- пояснює значення мови в житті народу; упізнає старі й нові слова в наукових і художніх текстах;
- знає основні ознаки культури усного і писемного мовлення, володіє лексичними засобами її вираження з огляду на ситуацію та учасників спілкування.
Учень/учениця:
- користується порівнянням та аналогією як засобами встановлення нових ознак і якостей;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця використовує контекст речення як ключ до значення слова або фрази, знаходить чи складає до ключового речення речення з тим самим змістом, виділяє в контексті та правильно використовує синоніми, антоніми, омоніми.
Учень/учениця розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв.
Учень/учениця знає та використовує точні відповідні загальні академічні та спеціальні визначення, які є базовими для конкретної теми, виконує певні навчальні дії на основі прослуховування чи читання слів, фраз, доступних текстів.