Такі явища як синонімія та антонімія є властивими для всіх самостійних частин мови, в тому числі і для дієслів. Антонімія – явище, при якому слова мають абсолютно протилежне лексичне значення. Важливо, що антоніми не просто умовно «далекі один від одного», вони є антиподами, тож таким чином між ними встановлюється своєрідний звʼязок. Тому антоніми утворюють пари слів. Дієслова-антоніми називають дії або стани, що є протилежними, при тому, що такі слова означають не лише протилежні процеси, а й такі дії, що мають протилежні наслідки, тож до них треба проявляти додаткову увагу. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься зʼєднувати пари дієслів-антонімів. На екрані перед учнем міститься зображення робочої зони, що виглядає як шкільна дошка. На ній у два стовпчики розташовано дієслова. Всі вони різні лексично, але важливо, що у цих стовпчиках є антоніми. Спочатку слова там розміщено хаотично, і завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб перемістити дієслова у одному зі стовпчиків таким чином, аби вони знаходились паралельно до дієслів з протилежним до них значенням. Коли учень виконує такого роду сортування, то в результаті має утворитись пара стовпчиків, де кожен ряд – пара антонімів. Коли дитина це зробить, то пройде на новий етап завдання, де треба буде виконати аналогічний набір дій з іншими дієсловами, при цьому граматично вони, ці слова для опрацювання, будуть тотожними – всі вони є інфінітивними формами. Тож орієнтуватись дитині треба виключно за лексичним значенням, не маючи жодних додаткових підказок. Але чим далі просувається дитин, тим менше залишається варіантів для встановлення пари антонімів, адже одне дієслово може бути антонімом лише для одного іншого дієслова, але ніяк не для двох чи більше.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
Учень/учениця розуміє лексичне значення окремих слів та фраз; відрізняє слова з абстрактним значенням; використовує синоніми для уникнення повторень; добирає антоніми; узагальнює або конкретизує поняття і значення; добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.