Граматика української мови виділяє три головні часи дієслів: минулий, теперішній та майбутній. При цьому граматичні категорії дієслів, як, власне, і у випадку з представниками інших самостійних частин мови, не існують окремо одне від одного. Натомість вони поєднуються. Ось і дієслова мають водночас форму певного часу та особи, які разом утворюють граматичне значення цього слова. У ході виконання цього завдання дитина з одного боку буде змінювати дієслово за часами, а з іншого – ще й за особами. На екрані перед учнем міститься зображення галявинки з кількома дороговказами. З одного боку на стовпі міститься лише один – з дієсловом у неозначеній формі. З іншого боку – стовпчик з кількома дороговказами, серед яких є два порожніх. Над ними містяться займенники, які вказують на те, які особи слід задіяти при зміні інфінітиву. Завдання, яке ставиться перед дитиною, має два етапи. Спершу учень має змінити інфінітив на форму теперішнього часу, аби остаточно закріпити розуміння того, що неозначена форма й дієслова у теперішньому часі – різні словоформи, адже інфінітив ані часу, ані особи, ані числа, ані роду не має. Коли школяр згадає, які морфеми слід додати до основи інфінітиву, щоб дати йому форму теперішнього часу, необхідно ще й змінити її за особами так, як це вказано відповідними займенниками. Наприклад, вписати у порожні дороговкази дієслова у теперішньому часі другої особи однини й третьої особи множини. Коли школяр це зробить, то пройде на новий етап вправи, де треба буде виконати аналогічний набір дій вже з іншим словом. Форма часу, на яку слід змінити інфінітив, та сама, а от особи змінюються з кожним рівнем.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.