Числівник – це самостійна частина мови, яка належить до іменникової групи, означає число або кількість та відповідає на питання «скільки?» та «котрий?», маючи в деяких формах категорію роду, завжди змінюючись за відмінками та за своїм лексичним значенням уточнюючи та опрацьовуючи категорію числа. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з числівниками – впізнавати їх у тексті. Ця вправа має на меті нагадати дитині про цю частину мови та підготувати учня до виконання більш важких завдань, які присвячені даній частині мови. На екрані перед дитиною на кожному етапі міститься зображення нового речення. Воно є досить великим – поширеним, повним та таким, що має особливий акцент на кількості названих у ньому обʼєктів. Числівник не дарма належить до іменникової підгрупи частин мови – він безпосередньо повʼязаний з іменником, описуючи кількість того, що він називає. Дитина читає речення, знаходячи слово, що має це значення. Воно має відповідати на питання, які названо вище в тій чи іншій формі, а головне – називати число. Коли дитина виділить всі числівники у реченні, то пройде на наступний етап. Кожна фраза детально проілюстрована. Ця вправа є досить простою, тому що впізнати числівники в тексті легко, однак вона й корисна, адже підготує дитину до роботи з цією частиною мови та нагадає, як виглядають слова, що до неї належать. Крім того, кожне речення, хоча й містить імпровізований сюжет, але розповідає про цілком життєві обставини, тож дитина має нагоду побачити також й те, коли використовуються числівники.
Учень/учениця:
- знає значущі частини слова: префікс, корінь, суфікс, закінчення;
- самостійно розбирає прості за будовою слова;
- розрізнює спільнокореневі слова та форми того самого слова;
- ділить на групи слова, що відповідають на питання різних частин мови, включно з числівниками і прислівниками;
- розрізняє слова з абстракним і конкретним значенням;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення.
Учень/учениця:
- впізнає серед слів числівники, ставить до них питання «скільки?», «котрий?», «котра?», «котре?», «котрі?»;
- правильно вимовляє і пише числівники, передбачені програмою, форми родового відмінка числівників 50-80 та на позначення дат;
- ставить питання до кількісних і порядкових числівників;
- вживає правильні форми числівників для позначення часу;
- будує словосполучення з числівникам.
Учень/учениця:
- знає напам’ять українську абетку (алфавіт), розташовує слова у списку за абеткою, орієнтуючись на другу і третю літери у слові;
- знаходить потрібне слово в навчальному словнику, користується орфографічним словником для перевірки закінчення іменників чоловічого роду на приголосний у родовому відмінку;
- відображає на письмі явища чергування приголосних [г], [к], [х] із [з´], [ц´], с´] та голосного [і] з [е], [о];
- вживає у процесі виконання навчальних вправ: у родовому відмінку іменників жіночого роду на -а закінчення -и -і , в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого та жіночого роду з основою на м’який приголосний та [ж], [ч], [ш] закінчення -ею, -ем, закінчення -єю в іменниках жіночого роду на –ія, закінчення -єм в іменниках чоловічого роду на [й];
- перевіряє за словником закінчення в родовому й орудному відмінках іменників на -ар, -яр;
- дотримується правил написання іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини (сіль-сіллю; честь-честю);
- вживає закінчення -ах (-ях) в іменниках місцевого відмінка множини;
- уживає букву «ь» для позначення м’якості кінцевого приголосного основи у відмінкових формах прикметників;
- дотримується правила написання прикметників у називному відмінку множини (із закінченням -і);
- правильно записує числівники, форми родового відмінка числівників 50-80;
- пише займенники окремо від прийменників;
- уживає приставну літеру «н» після прийменників у займенниках 3-ї особи;
- знає і дотримується правила окремого написання «не» з дієсловами;
- дотримується правила правопису дієслів на -ся;
- дотримується правил правопису найуживаніших прислівників, зокрема, передбачених програмою для запам’ятовування;
- правильно вживає розділові знаки в кінці речень.
Учень/учениця розуміє та визначає взаємозв’язок між словами та їх використанням для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо; розуміє значення простих аналогій та метафор у контексті; розуміє значення та взаємозв’язок слів з протилежними та схожими, але не однаковими значеннями; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами; має навички вираження емоційних та оціночних відтінків висловлювання з використанням позитивної/негативної конотації.