Інфінітив – це неозначена форма дієслова, тобто така форма, що вважається початковою і якій не властиві різні граматичні категорії цієї частини мови, окрім виду. Це означає, що інфінітив може виражати завершену або незавершену дію, однак, він не належить ані до жодного часу, ані до жодної особи та числа. Тому неозначена форма дієслова якби відокремлюється від всіх інших, які складають свого роду систему форм слів, що належать до цієї частини мови. У ході виконання цього завдання дитина зрозуміє, що, не дивлячись на таку специфічну ізольованість, інфінітив залишається важливою частиною мовного процесу. Це відображається в тому, що неозначену форму часто можна зустріти у прислівʼях та приказках. Зрозуміти причину цього неважко. Прислівʼя та приказки є невідʼємною частиною фольклору – завжди актуальної народної мудрості, в лаконічності якої ми бачимо особливу виразність. Відповідно вони знаходяться поза часом відношень між обʼєктом та субʼєктом мовлення, а тому дія там часто описується саме за допомогою неозначеної форми дієслова. На екрані перед учнем на кожному етапі міститься зображення нового прислівʼя. Дитина уважно читає його, після чого знаходить й виділяє дієслова, вжиті у неозначеній формі. Коли учень це робить, то проходить на наступний етап до аналогічного завдання. Рухаючись між рівнями, школяр знайомиться з великим різноманіттям влучних та цікавих висловів, дізнається про те, як можна користуватись інфінітивом дієслова в мовленні, що такі словоформи передають та як їх сприймати. Кожен рівень вдало проілюстровано, що лише посилює цікавість дитини до виконання вправи.
Учень/учениця:
- пояснює лексичні значення дієслів, добирає дієслова до груп з різними лексичними значеннями;
- добирає до поданого дієслова 2-3 синоніми, антоніми;
- пояснює пряме і переносне значення дієслів, 2-3 значення багатозначного дієслова, вводячи їх у словосполучення, речення, зв’язні висловлювання;
- використовує дієслова в навчальних вправах, у текстах розповідного та описового типу;
- добирає з-поміж поданих дієслів те, що найбільш відповідає мовленнєвій ситуації, уникає одноманітності у використанні дієслів;
- впізнає на слух та в письмових текстах неозначену форму дієслова;
- добирає неозначену форму до дієслів, поданих в інших формах;
- використовує неозначену форму у побудові навчальних текстів-інструкцій, порад;
- визначає час дієслова у реченнях, тексті;
- змінює дієслова за часами і числами, вживає ці дієслівні форми у своєму мовленні;
- дотримується літературної вимови і правопису дієслів на -ся;
- утворює і пояснює значення дієслів на -ся, вживає їх у побудові речень, у зв’язному мовленні.
Учень/учениця розрізняє і правильно використовує дієслова, вміє змінювати дієслова за часом, родом і числами; вживає та розуміє лексичні конструкції з дієсловами.
Учень/учениця розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів'їв.