Опис завдання
Розрізнення подібних слів
Мета вправи — розвивати вміння зіставляти близькі за звучанням або написанням слова та розрізняти їхні значення. Десятикласники закріплюють знання про пароніми й неповні омоніми через роботу з короткими словниковими тлумаченнями.
Робота з тлумаченнями та позначками
Учні обирають зі списку слова, що відповідають поданим тлумаченням, і перетягують позначки до відповідних рядків. Позначки дають змогу вказати категорію: паронім, омофон, омограф або омоформа. Завдання поєднує розуміння значення слова з розпізнаванням мовного явища.
Користь для точного мовлення
Зіставлення слів із тлумаченнями допомагає збагачувати словниковий запас і точніше добирати слова в усному та писемному мовленні. Батьки й учителі можуть використати вправу для закріплення теми та запропонувати учневі пояснити свій вибір.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
— розуміє різницю між офіційним та неофіційним використанням мови, визначає пряме й переносне значення слів і фраз із використанням контекстних підказок;
— порівнює типи лексики за сферами вживання;
— розуміє та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз, виходячи з прочитання та змісту тексту, гнучко вибираючи з ряду можливих варіантів;
— демонструє розуміння образної мови, словосполучень і нюансів у значеннях слів;
— визначає, аналізує та інтерпретує фігури мовлення в контексті;
— узагальнює або конкретизує поняття й значення, добирає влучні слова та фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
— інтерпретує образну мову в контексті;
— розуміє та пояснює значення загальних ідіом, приказок та прислів’їв;
— використовує зв’язок між окремими словами (синонімами, антонімами), щоб краще розуміти кожне слово.
Учень/учениця:
— розуміє суть понять «лексикографія», «словник», «довідник», «довідкова література»;
— називає основні типи словників;
— усвідомлює важливість умінь систематизувати, зіставляти, аналізувати, узагальнювати й використовувати інформацію, яка міститься в лексикографічних джерелах, довідниках, ресурсах мережі Інтернет.
Учень/учениця:
— розуміє суть понять «лексична норма», «лексичне значення слів», «лексична сполучуваність слів», «слово і контекст», «лексична помилка»;
— розуміє суть понять «порушення лексичної норми», «фразеологізми», «стилістичне забарвлення фразеологізмів»;
— пояснює загальні принципи класифікації словникового складу української мови;
— пояснює найпоширеніші випадки порушення лексичної норми;
— визначає роль і стилістичні можливості вивчених лексичних одиниць, комунікативно доцільно використовує їх у власному мовленні;
— визначає роль і доречність використання фразеологічних засобів мови, стилістичну функцію їх;
— розуміє відмінності між лексичними, фразеологічними синонімами; доречно використовує їх у тексті;
— усвідомлює відмінність між фразеологічними синонімами й антонімами;
— використовує лексичну синонімію як засіб виправлення невиправданих повторів, як засіб зв’язку речень у тексті;
— правильно й доречно використовує фразеологізми відповідно до стилістичного забарвлення їх.
