Опис завдання
Лексичні норми в 10 класі
Вправа з української мови присвячена точному слововживанню. Її мета — закріпити вміння добирати слова відповідно до змісту речення та норм лексичної сполучуваності.
Робота з реченнями
Учні заповнюють пропуски, обираючи слова із запропонованих варіантів. Завдання спонукає порівнювати їхні значення та враховувати контекст, адже близькі за змістом або звучанням слова не завжди взаємозамінні.
Уважність до власного мовлення
Така практика розвиває увагу до відтінків значення й допомагає помічати недоречні словосполучення в усних і письмових висловленнях. Учителі та батьки можуть використати вправу для закріплення теми й обговорення вибору слів.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця
— розуміє та визначає взаємозв’язок між словами й використанням їх для опису предметів та їхніх ознак, дій, явищ тощо;
— розуміє значення аналогій та метафор у контексті;
— розуміє значення та взаємозв’язок слів із протилежними та схожими, але не однаковими значеннями, співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами значення;
— визначає зв’язок між словом та його лексичним значенням;
— розрізняє відтінки лексичного значення споріднених слів, описує різницю між спорідненими словами.
Учень/учениця:
— розуміє суть понять «лексична норма», «лексичне значення слів», «лексична сполучуваність слів», «слово і контекст», «лексична помилка»;
— розуміє суть понять «порушення лексичної норми», «фразеологізми», «стилістичне забарвлення фразеологізмів»;
— пояснює загальні принципи класифікації словникового складу української мови;
— пояснює найпоширеніші випадки порушення лексичної норми;
— визначає роль і стилістичні можливості вивчених лексичних одиниць, комунікативно доцільно використовує їх у власному мовленні;
— визначає роль і доречність використання фразеологічних засобів мови, стилістичну функцію їх;
— розуміє відмінності між лексичними, фразеологічними синонімами; доречно використовує їх у тексті;
— усвідомлює відмінність між фразеологічними синонімами й антонімами;
— використовує лексичну синонімію як засіб виправлення невиправданих повторів, як засіб зв’язку речень у тексті;
— правильно й доречно використовує фразеологізми відповідно до стилістичного забарвлення їх.
Учень/учениця:
— аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
— порівнює, узагальнює, конкретизує їх;
— робить висновки на основі спостережень;
— виділяє головне з-поміж другорядного;
— здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
— систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
— моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
