Письмова мова, як і усна, має два типи роботи з інформацією: її сприймання та вираження. Коли дитина вчиться читати, вона осягає вміння сприймати інформацію, яка передається на письмі. Але не менш важливим є навичка цю інформацію самостійно виражати, тобто писати. У школі дитина вчиться це робити за допомогою паперу та ручки, але, використовуючи технологічні пристрої, учню доведеться не писати, а друкувати. Саме це вміння й тренується завдяки цьому завданню. На екрані дитина бачить літеру. Вона має приємний вигляд та досить цікаве оформлення, наприклад, її може обіймати гарно намальована тваринка. Дитина впізнає цю букву. Після чого на клавіатурі (або справжній, якщо дитина працює за компʼютером, або сенсорній – якщо за планшетом) знаходить цю ж саму літеру та вводить її у порожнє поле. Після цього учень проходить далі, до наступного етапу, де побачить на екрані вже іншу літеру, хоча механіка виконання вправи залишається такою ж, як і раніше. Важливо, що рухаючись з рівня на рівень, дитина поступово запамʼятовує місцезнаходження літер на клавіатурі та вчиться орієнтуватись у ній.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: знає звуки, літери та алфавітні назви літер та вмє їх розрізняти.
Учень/ учениця: розрізняє поняття "літера", "звук", "склад", "слово", "речення".