Навіть одне слово завдяки багатстві можливих відтінків значень може досить повно описувати явище, називати предмет чи дію. Але якщо до нього додається ще одне, і разом вони обʼєднуються у словосполучення, повідомлення виходить більш докладне і повне, тож співрозмовнику простіше зрозуміти, що мав на увазі той, хто цю фразу використав. У ході виконання цього завдання дитина пересвідчиться у користі словосполучень. На екрані перед учнем зображено кілька предметів. Кожний підписано. Але один з них підписано фразою, що складається з двох слів, а не одним словом. Дитина аналізує зображене на екрані, після чого має обрати саме той малюнок, для опису якого необхідно було використати два слова , а не одне. Це дуже просте завдання, яке має на меті скоріше звернути увагу учня на доцільність використання розгорнутих фраз у мовленні. Адже інші предмети можна було описати й одним словом, але для вірного словесного зображення останнього обʼєкту дійсно потрібне словосполучення. Коли учень робить свій вибір, то проходить на наступний етап завдання, де побачить новий ряд предметів з іншими, звісно ж, підписами. Різноманітність цих малюнків і додає завданню цікавості.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/ учениця: розрізняє поняття "літера", "звук", "склад", "слово", "речення".
Учень/учениця: складає речення, виділяє послідовність слів у реченні; вживає і прості, і поширені речення.