Попри те, що важливість вірного використання граматичного значення є безсумнівною, все ж головна мета використання слів у спілкуванні повʼязана саме з їхнім лексичним значенням. Саме вірному підбору слів, яке б відповідало дійсності, й присвячена ця вправа. На екрані перед учнем зображено малюнок того чи іншого обʼєкту. Під ним є словосполучення, яке складається з двох слів: іменника, який називає цей предмет, та прикметника, що його описує, дає характеристику за певною ознакою. Проте наявним є тільки іменник: прикметник ще треба вибрати з-поміж кількох варіантів. В цьому й полягає завдання, що ставиться перед дитиною. Оскільки всі варіанти слів вже мають вірну форму, єдиний критерій для вибору – правильне лексичне значення. Наприклад, якщо на малюнку зображено слова, то вірно з прикметників «великий» та «білий» обрати перший, адже слон дійсно великий, але аж ніяк не білий. Коли дитина зробить свій вибір та перенесе на пустуюче місце вірне слово, то пройде на наступний етап завдання, де треба буде виконати аналогічні дії, тільки вже з іншим словосполученням. Зміна обʼєкту та різноманіття ілюстрацій роблять завдання цікавим для учня.
Учень/учениця: використовує поєднання малюнка і письма, щоб висловити свої думки про тему або книгу або висловлює свої думки з приводу побаченого/прочитаного.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.