Вже після вивчення іменників, тобто слів, що називають безпосередньо предмет чи обʼєкт, учень починає розуміти сенс прикметників. А згодом – і дієслів, тобто таких конструкцій, що означають дію та передають стан предмета чи обʼєкта. Вивченню поєднання іменників з цією частиною мови й присвячено дану вправу. Дієслова в українській мові можуть передавати дію в трьох часах: минулому, теперішньому й майбутньому. Тільки дієслова минулого часу, на відміну від всіх інших, мають також і рід, який теж узгоджується з родом предмету, про дію котрого йдеться. На екрані перед дитиною знаходиться зображення персонажа, який щось робить, наприклад, сміється. Під малюнком є словосполучення, де поки що міститься тільки іменник. Дієслово дитина має обрати самостійно з-поміж кількох варіантів, що знаходяться під ілюстрацією. Це дієслово має передавати рід об'єкта. Тобто якщо на малюнку хлопчик, то він саме «посміхався», а не «посміхалася». Виконавши завдання й зробивши вибір, дитина проходить до наступного етапу, де треба знову підібрати дієслово, от тільки ілюстрація, іменник та й самі дієслова, що описують ситуацію, будуть іншими.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: за підтримки з боку дорослих досліджує зв'зки між словами і нюанси в значеннях слів; розрізняє загальні об'єкти за категоріями (наприклад, форми, продукти), щоб зрозуміти поняття, які представляють ці категорії; демонструє розуміння найуживаніших дієслів і прикметників, пов'язуючи їх з їхніми протилежностями (антонімами); виявляє зв'язки в реальному житті між словами і їхнім використанням.
Учень/учениця: вживає всі частини мови; утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії та вживає (неусвідомлено) їх (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами;володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки.