Більшість слів української мови, яким притаманна граматична категорія числа, мають можливість змінюватись у ній. Якщо, скажімо, йде тільки одна тварина з роду котячих, то про неї говорять: «кіт» – а от якщо їх йде дві чи більше, то говорять вже: «коти». Проте є в українській мові й особливі слова, які, навіть називаючи один предмет, все рівно приймають форму множини. Наприклад, слово «ножиці». Оскільки дане слово в принципі не має форми однини, то навіть один цей предмет називатиметься цим словом, що має форму множини. Це пов’язано як з властивостями об’єкту, так і з історичними обставинами використання цього слова. У ході виконання даної вправи учень ознайомиться з такими особливими словами. На екрані перед дитиною є кілька предметів. Всі вони у єдиному екземплярі, тож більшість слів, якими вони підписані, теж мають форму однини. Проте є одне, що має форму множини – його і треба знайти та виділити учню. Коли дитина це робить, то запам’ятовує слова, які підпадають під таку цікаву категорію. Після того, як учень знайде потрібний об’єкт і натисне на його зображення, почнеться наступний етап вправи, де будуть вже інші предмети, хоча механіка виконання вправи залишається такою ж.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: вживає всі частини мови; утворює різні форми дієслів і прикметників; практично засвоює всі граматичні категорії та вживає (неусвідомлено) їх (рід, число, відмінкові закінчення) та поодинокі граматичні форми; узгоджує слова у словосполученнях і реченнях згідно з мовними нормами;володіє елементарними навичками корекції та самокорекції мовлення, помічає і виправляє помилки.