Остання літера у слові має важливе значення для її граматичної складової. Правильно доповнювати слово, завершуючи його правильною літерою – саме це вчиться робити дитина у ході виконання цього завдання. На екрані перед учнем міститься деталізований малюнок, що зображує двох дітей-художників. Вони малюють на мольберті певний предмет. Дитина бачить його, а також його назву, що написана під малюнком. Цей напис є неповним – у ньому бракує останньої літери. Під ним є кнопка звукового сигналу. Дитина натискає її і чує звучання назви намальованого предмета. Чуючи останній звук, учень підбирає й останню літеру, яку має самостійно вписати у порожню клітинку. Після цього починається новий рівень - і на мольберті юних художників зʼявляється інший обʼєкт, а разом з ним і інше слово, також з пропущеною останньою літерою. Наявність образів малюючих дітей робить вправу більш інтерактивною та цікавою для сприйняття завдяки тому, що учень не просто працює з певними образами, а взаємодіє з персонажами.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: демонструє володіння правилами письма, пунктуації та вимови; використовує великі літери для першого слова в реченні; розпізнає і називає знаки пунктуації; вміє писати літери для позначення приголосних і голосних звуків; говорить по літерах прості слова, опираючись на знання звуків, що їм відповідають.
Учень/учениця: знає звуки, літери та алфавітні назви літер та вмє їх розрізняти.
Учень/ учениця: розрізняє поняття "літера", "звук", "склад", "слово", "речення".
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.