Українська мова дуже різнопланова та різноманітна, коли йде мова про можливість описання явищ та предметів. Один і той самий обʼєкт можна зобразити по-різному, але схожим чином – так, як це хоче автор висловлювання в залежності від того, на що він робить акцент, на що саме наголошує. Це можливо завдяки гнучкості слів української мови і їхній можливості час від часу переходити з однієї частини мови до іншої. Саме ця здатність слів та словосполучень показана у даній вправі. На екрані перед дитиною зображено малюнок, до якого також закріплено словосполучення, яке це зображення описує. Під ними є кілька варіантів інших словосполучень, які схожі на головне, але все ж інші. Учень має проаналізувати головне словосполучення, зрозуміти, яке слово у ньому є центральним з точки зору змісту, і вибрати з-поміж варіантів, що знаходяться знизу, той, який найближче до першої фрази. Наприклад, якщо першою фразою є «дитячі книги», то серед словосполучень «наукові книги» та «книги для дітей» треба вибрати другий варіант, адже він найближче підходить за змістом до першого, хоча його елементи виражаються в іншій формі. Коли учень робить свій вибір, то проходить на наступний етап, те буде новий малюнок та інші фрази, хоча механіка виконання завдання залишається такою ж.
Учень/учениця: демонструє володіння базовою українською граматикою і використовую її при говорінні чи письмі; друкує великі та малі літери; використовує найуживаніші іменники і дієслова; розрізняє однину і множину; формулює та продовжує повні речення в загальній мовній діяльності.
Учень/учениця: має широкий словниковий запас, добирає точні слова відповідно до ситуації; знає основні назви предметів, ознак, явищ, подій.